Берізкобершадській школі-- 150!

Є в нашому житті прекрасна традиція — святкувати ювілеї. Ювілеї бувають різні: великі й маленькі, радісні й сумні. Але це завжди підсумок прожитої частини життя. У цьому році Берізкобершадська школа святкує своє 150-річчя. І хоча шкільні стіни невпинно відбивають час, школа все одно залишається молодою і ошатною, бо знаходиться у дбайливих руках гарного господаря Дяченка Миколи Петровича і щороку поповнюється маленькими першокласниками.
Велика подія відбулась у селі Берізки в кінці ХІХ століття. У 1870 році відкрилась церковно-приходська школа для дітей багатих селян. Вона розміщувалась у будинку сільської управи. У 1899 році була відкрита школа грамоти для дівчаток. Ця школа проіснувала до 1907 року. У 1908 році за рахунок сільської общини було побудовано новий будинок школи. Це був невеликий будинок, що складався з коридора та великої класної кімнати. Завідував і розпоряджався школою священник. У одній класній кімнаті сиділо 60 учнів. Їх навчав один учитель. До 1914 року вчителем був Надобко Артемон Федорович. У школі викладались такі предмети: Закон Божий, Старий Заповіт, арифметика, російська мова. Уроки розпочинались і закінчувалися молитвою учнів. По суботах і в святкові дні учнів водили до церкви. Священник слідкував за викладанням предметів у школі, він же приймав іспити. Писали учні на грифельних дошках, а старші мали зошити. З 1920 року по 1925рік у селі діяла початкова чотирьохрічна школа. Середня кількість учнів становила 80 чоловік. У ці роки працювали вчителі: Кравчук, Репетенко, Пшемиський, Донець. У 1936 році відкрита семирічна школа, директором якої був Трутик Михайло Гнатович, учителі: Вржещ Юліан Венедиктович, Швакуляк Явдоким Сергійович, Садівничий Євген Петрович, Плита Іван Григорович. Під час окупації села нацистами школа продовжувала працювати. На початку уроку, коли вчитель заходив у клас, діти замість привітання молилися Богу, а потім приступали навчання. У свята вчителі вели організовано дітей до церкви. Так вимагали окупанти. Таке навчання не подобалося учням і багато з них покидали школу. Під час звільнення села від окупантів частина школи була зруйнована. Силами місцевого колгоспу зразу ж школа була відремонтована. У цей час учителями працювали: Бучок Явдокія Дмитрівна, Трутик Михайло Гнатович, Трутик Ганна Михайлівна, Луговацька Ольга Іванівна, Луговацька Харитина Миколаївна. У 1949 році було відкрито 5 клас. У 1954 році, при директору Андріяшу Івану Дмитровичу, педагогічний та учнівський колективи власними силами добудували ще 2 класні кімнати та майстерні, а також посадили сад. У 1971 році розпочато будівництво сучасного приміщення школи під керівництвом Шеремети М.С.. У 1975 році було завершено будівництво закладу освіти. Школа розрахована на 560 учнемісць. Іван Дмитрович був директором школи з 1953 до 1992 року. Згодом працювали директорами: Крет В.І. з 1992 до 1996; Шевчук М.П. з 1996 до 2000; Дяченко М.П. очолює школу з 2000 року. І хоча йшли роки, мінялися директори, виходили на пенсію вчителі, приходили нові, але незмінним залишався дух співробітництва, взаємодопомоги, любові до учня та відданість педагогів обраній професії. І всі разом — учителі, учні, батьки створювали свою альма-матір Навчальний заклад пишається своїми випускниками, які крізь усе життя пронесли любов та вдячність до своєї другої домівки. Є в нас і професори, і військові, директори, керівники фермерських господарств, лікарі, перукарі, будівельники… Але найбільше вона випустила зі своїх обіймів працівників полів, ферм, без яких не може існувати держава. Та ким би вони не були – завжди з честю носять ім'я випускника Берізкобершадської школи.
Від імені усіх випускників хочеться побажати рідній школі подальшого процвітання, перемог, злетів, наснаги, реалізації найсміливіших задумів! Буяй теплом дитячих сердець, усмішкою вчителів, радістю й гордістю батьків, звучи найпрекраснішою мелодією юності, впевнено крокуй у майбуття, рідна Берізкобершадська школо!