Залежність від нікотину - це хвороба
Залежність від нікотину визнана Міжнародною класифікацією хвороб 11-го перегляду як "розлад, викликаний вживанням нікотину". Вона має три складові, які можуть проявлятися одночасно:
- Фізична залежність - сильне бажання курити на фізіологічному рівні.
- Психологічна залежність - асоціація куріння з емоціями.
- Поведінкова залежність - звязок куріння з певними ситуаціями.
Як допомогти підлітку, який курить?
Більшість курців пробують свою першу сигарету у віці приблизно 14-15 років. Дехто стає залежним ще до свого повноліття, адже у підлітковому віці залежність від тютюну розвивається швидше. До того ж, її може бути складно позбутися у старшому віці.
Для підліткового віку, серед іншого, характерні “бунтарство” (боротьба за власні права та пошук індивідуальності) і наслідування (висока схильність до того, щоб повторювати за кимось). Власне, це і стає основними причинами, чому підлітки починають курити: бажання виглядати дорослим, копіювання поведінки когось із дорослих авторитетів або небажання вирізнятися серед свого колективу. Сюди ще можна додати вплив нав’язливої реклами тютюнових виробів.
На жаль, сьогодні до звичайних сигарет додалися ще такі види вживання тютюну/ нікотину, як електронні сигарети, тютюнові вироби для нагрівання, кальяни, смоктальний тютюн (нікотинові паучі). Небезпека нових пристроїв для куріння полягає в тому, що вони виглядають дуже стильно, мають купу різних смаків і є привабливими для підлітків, а також мають створений виробниками імідж “безпечності” їх використання.
Також ці пристрої додають ризики того, що підлітки вживають велику кількість нікотину та токсичних речовин. Небезпечним є те, що дим від сигарет або вейпів чи стіків, які нагріваються, потрапляє через дихальні шляхи в легені. Там він розчиняється, а токсичні речовини потрапляють в кров й переносяться в усі органи і системи. Ці токсини пошкоджують судини, утворюючи атеросклеротичні бляшки, отруюють печінку, серце, легені, нирки, головний мозок тощо.
У більшості випадків підлітки недооцінюють рівень своєї нікотинової залежності та небезпеку куріння для здоров’я. Підлітки, які курять, вважають, що вони можуть легко кинути в будь-який час. Насправді щороку тільки близько 4% курцям віком 12–19 років вдається кинути курити, причому показник невдалих спроб серед підлітків вищий, ніж серед дорослих курців.
З іншого боку, статистичні дані також показують, що підлітки дуже зацікавлені у відмові від куріння: 82% осіб у віці 11–19 років думають про припинення куріння, а 77% зробили серйозні спроби кинути курити в минулому році (попередній перед опитуванням).
Свої спроби кинути курити підлітки рідко планують: більшість вирішує кинути курити спонтанно без будь-якої кваліфікованої допомоги. Разом з тим, дослідження показали, що молоді люди, які беруть участь у програмах з припинення куріння, мають вдвічі вищі шанси на успіх.
Насамперед, варто розуміти, що на відміну від дорослих, підлітки рідко коли курять відкрито. Як правило, це відбувається тайкома від дорослих. Непоодинокі випадки, коли батьки не знають про те, що їхня дитина курить.
Якщо ти про це дізнався/ дізналася, насамперед, спробуй сприйняти цю інформацію спокійно.
Не кричи на дитину, не намагайся “провести ревізію” в його/ її кімнаті чи особистих речах, щоб знайти сигарети або інші тютюнові чи нікотинові продукти. Твоя задача - прихилити до себе дитину та викликати її на відверту розмову. Будь-яка агресія чи критика з твого боку лише зашкодить - дитина “закриється” і матиме бажання чинити наперекір.
Пам’ятай про те, що розмова з дитиною повинна проходити у дружньому середовищі і у жодному разі не з позиції «Я дорослий і я так сказав чи сказала».
Варто показати дитині, що ти поважаєш її думку і віриш в те, що твій син чи донька достатньо мудрий/ мудра, аби прийняти правильне рішення.
Найвірогідніше, що розмова про куріння буде не одна.
Ти можеш вести багато коротких розмов зі своєю дитиною протягом декількох днів, тижнів або місяців. Якщо твоя дитина спочатку вагається розповісти про свій досвід, повернись до теми пізніше. Розуміння того, що розмова може в будь-який момент поновитися, також дає тобі час для розмірковування над тим, як продовжити цю тему наступного разу.
Намагайся діяти природньо.
Наприклад, ви разом пішли в магазин і бачите яскраві вітрини з сигаретами або помічаєте, як хтось курить у громадському місці. Спробуйте ненав’язливо висловити свою думку щодо такої ситуації – це ваша можливість знову торкнутися теми куріння. Разом з тим, уникай початку розмови, коли ти або твоя дитина поспішаєте чи перебуваєте в стресі.
Ось декілька порад, щоб мотивувати дитину кинути курити.
Крок 1. Перш за все, варто спробувати розібратися, чому дитина курить? Чи подобається їй/йому курити? Що вона при цьому відчуває?
Використовуй відкриті запитання, щоб почути дитину. Мета полягає в тому, щоб вести бесіду, а не лекцію. Не критикуй дитину. Слухай її/його відповіді без осуду і став подальші запитання.
Крок 2. Запропонуй дитині порахувати, скільки коштує куріння та поговори про альтернативні способи витрачати гроші
Може спрацювати пропозиція укласти договір - дитина кидає курити, а ти купуєш їй/йому якусь річу, яку вона/ він давно хотіла/хотів.
Крок 3. Розкажи про шкоду куріння, але в жодному разі не менторським тоном
Зважаючи на підліткову психологію, краще робити акцент не на здоров’ї, а на зовнішніх проявах куріння: швидке старіння та жовтизна шкіри, тьмяне ламке волосся, жовті зуби і неприємний запах з рота. Якщо дитина курить електронний гаджет, можна наголосити на питаннях безпеки – пригадати випадки (про них писали у ЗМІ), коли електронні пристрої вибухали і калічили своїх власників.
Крок 4. Поділися власним досвідом (якщо такий є)
Можна розказати про те, як ти курив/ курила, що жалкуєш про це. Розкажи про досвід відмови від куріння, як тобі вдалося кинути. Якщо власного досвіду немає (і це добре!), можна розказати про досвід когось із родичів чи близьких друзів, кого дитина знає.
Крок 5. Намагайся донести дитині думку про те, що курити вже не модно
Навпаки, зараз в моді здоровий спосіб життя, а статус НЕкурця - це круто, успішні люди не курять. Можна навести приклад когось із “кумирів”-некурців дитини. Задача - сформувати у дитини позитивний образ НЕкурця і бажання слідувати такому образу. Акцентуй увагу дитини на тому, що та “позитивна” реклама куріння (викладки сигарет у точках продажу тощо) - маніпуляції тютюнової індустрії, яка зацікавлена виключно у прибутках за рахунок здоров’я своїх “клієнтів”. Розкажи історію про “ковбоя Marlboro”: четверо акторів, які створювали образ ковбоя протягом 50-х-80-х років ХХ сторіччя померли від раку легень, спричиненого курінням. Дитина повинна усвідомити, що просування тютюнових виробів - небезпечна маніпуляція.
Крок 6. Поясни дитині, що казати “ні” на пропозиції однолітків чи друзів закурити - це нормально
Найкраща опція - це не просто відмовити, а пояснити свою відмову і запропонувати якусь альтернативу тому, хто пропонує закурити (переключити увагу на щось позитивне). Наприклад, можна відповісти “Ні, дякую, я хочу прожити довго. Давай краще підемо пограємо у футбол/ покатаємося на роликах, сходимо у кіно тощо). З точки зору психології, підхід “відмова - аргумент - альтернатива” спрацьовує найкраще.
Крок 7. Останнє, але найголовніше!
За результатами досліджень, у батьків-курців діти значно частіше стають курцями, ніж у батьків, що не курять. Будь прикладом для своєї дитини! Якщо ти куриш, пообіцяй дитині, що ти кинеш курити і навіть запропонуй дитині кинути разом. Поясни, що сам/сама цього хочеш, а разом буде простіше.
Коли дитина готова до “співпраці” і хоче кинути, твоя задача йому/ їй допомогти це зробити:
Запропонуй дитині разом сходити до сімейного лікаря або психолога, знайти і почитати допоміжну літературу про те, як кинути курити.
Якщо дитина перебуває у стресі, обговори з нею, чому це відбувається, разом знайдіть спосіб, як боротися зі стресом.
Поясни дитині, яким чином нікотин впливає на організм та чому він викликає залежність.
Допоможи скласти план відмови від куріння з урахуванням особливостей і побажань самої дитини.
Поясни, що таке синдром відміни, або «нікотинова ломка». Допоможи дитині впоратися з тригерами і спокусами. Пам’ятай, що неповнолітнім не рекомендовано нікотин-замісну терапію, але як альтернативу можна пропонувати спробувати звичайні льодяники або жувальну гумку.
Якщо у дитини є хобі, запропонуй сфокусуватися на ньому. Якщо улюбленого заняття немає, спробуйте разом його знайти. Можна спробувати залучити дитину до волонтерської діяльності, допомоги іншим (це може підвищити її самооцінку, сформувати відчуття своєї значимості та впевненість у своїх силах). Намагайся проводити з дитиною більше часу, наскільки це можливо
Старайся дати дитині зрозуміти, що ти завжди поряд, не засуджуєш її/його залежність і готовий/ готова допомогти цю залежність побороти.